Менопауза у жінок: перші ознаки, симптоми та зміни в організмі

Менопауза — природний етап перебудови жіночого організму, який не настає одномоментно. Їй передує перименопауза — перехідний період, під час якого поступово знижується функція яєчників, коливається рівень статевих гормонів і порушується регулярність менструального циклу. Саме в цей час можуть з’являтися перші ознаки менопаузи, тоді як власне менопаузу визначають ретроспективно — після 12 послідовних місяців без менструації за відсутності іншої причини.

Ранні ознаки менопаузи та їхня вираженість можуть істотно відрізнятися у різних жінок. У деяких спостерігаються зміни менструального циклу, у інших — припливи, нічна пітливість, порушення сну, зміни настрою або неприємні симптоми з боку сечостатевої системи. На характер і вираженість проявів впливають індивідуальні особливості організму, тому менопаузальний перехід у кожної жінки може мати різний перебіг.

У статті розглянемо, коли починається менопауза, які її прояви, які зміни в організмі є найбільш характерними і коли необхідно звернутися до лікаря.

Що таке менопауза і що відбувається в організмі жінки?

Менопауза є частиною природного переходу жіночого організму від репродуктивного до пострепродуктивного періоду. Для опису різних етапів цього переходу в медицині використовують окремі терміни.

Клімактеричний період — загальне поняття для етапу переходу від репродуктивного до пострепродуктивного стану, пов’язаний із поступовим зниженням фолікулярної функції яєчників і рівня естрогенів. Він охоплює перименопаузу, менопаузу та постменопаузу.

Перименопауза (або пременопауза) — його перехідна фаза, яка починається з появи стійких змін менструального циклу та інших проявів і завершується через 12 місяців після останньої менструації.

Менопауза у жінок — остаточне припинення менструацій внаслідок втрати фолікулярної активності яєчників; її встановлюють ретроспективно після 12 послідовних місяців аменореї, якщо відсутні інші патологічні або фізіологічні причини. Постменопауза — період життя після менопаузи.

У процесі менопаузального переходу поступово знижується оваріальний резерв, змінюється фолікулогенез та порушується регулярність овуляторних циклів. Це супроводжується коливаннями, а згодом стійким зниженням рівня естрадіолу, тоді як концентрація фолікулостимулювального гормону (ФСГ) підвищується. У міру прогресування оваріальної недостатності овуляції припиняються, менструації стають нерегулярними, далі настає стійка аменорея.

Зниження естрогенної стимуляції впливає на сечостатеву систему, кісткову тканину, шкіру, центральну нервову та серцево-судинну системи, що пояснює широкий спектр симптомів і фізіологічних змін, характерних для менопаузального переходу.

У якому віці починається менопауза?

Згідно з даними ВООЗ у більшості жінок природна менопауза настає у віці 45–55 років. Конкретний вік залежить від індивідуальних, генетичних, репродуктивних і медичних факторів.

Що таке рання та передчасна менопауза?

Ранньою в сучасних клінічних рекомендаціях NICE вважають менопаузу у віці 40–44 років. Якщо менопаузальний перехід відбувається до 40 років, необхідно виключити передчасну недостатність яєчників (ПНЯ) — стан, за якого до цього віку порушується або припиняється функція яєчників.

ПНЯ може мати генетичне, хромосомне, аутоімунне або ятрогенне походження (хіміотерапія, променева терапія та деякі оперативні втручання). У значної частини пацієнток конкретну причину встановити не вдається.

Окремо виділяють хірургічну менопаузу, яка настає після двобічного видалення яєчників та супроводжується різким припиненням продукції яєчникових гормонів. Порушення або припинення менструацій до 45 років, а особливо до 40 років, потребує консультації гінеколога та диференційної діагностики, оскільки такі зміни не завжди пов’язані з фізіологічним менопаузальним переходом.

Які перші ознаки менопаузи?

Менопаузальний перехід зазвичай починається зі змін менструального циклу, що відображають поступове зниження та нестабільність функції яєчників. Надалі можуть приєднуватися вазомоторні, психоемоційні та інші симптоми. Водночас їхня наявність, послідовність появи та вираженість індивідуальні. У жінок віком від 45 років поява нових припливів або пітливості разом зі змінами менструального циклу є типовою клінічною ознакою перименопаузи.

Зміни менструального циклу

Внаслідок зниження фолікулярної активності яєчників змінюється тривалість і регулярність циклу. Менструації можуть ставати частішими або рідшими, виникають пропуски, змінюються тривалість та обсяг менструальної крововтрати.

Припливи та нічна пітливість

Вазомоторні симптоми менопаузи є одними з найхарактерніших проявів менопаузального переходу. Припливи виникають раптово та проявляються відчуттям жару, переважно в ділянці обличчя, шиї та грудної клітки, часто супроводжуються почервонінням шкіри та потовиділенням. У деяких жінок спостерігаються серцебиття, озноб та виражений фізичний дискомфорт. Нічні припливи при менопаузі можуть призводити до повторних пробуджень і, як наслідок, погіршувати якість сну.

Порушення сну та втома

Серед симптомів клімаксу можливі труднощі із засинанням, часті нічні пробудження та раннє пробудження. Порушення сну часто посилюються через нічні припливи, однак не всі розлади сну зумовлені лише гормональними змінами: значення мають також стрес, вік, супутні захворювання та спосіб життя. Недостатня тривалість і фрагментація сну можуть зумовлювати денну втому та знижувати працездатність.

Зміни настрою та концентрації

Під час менопаузального переходу можуть виникати дратівливість, тривожність, емоційна лабільність, депресивні симптоми. Частина жінок також відзначає труднощі з концентрацією уваги, запам’ятовуванням та суб’єктивне відчуття «туману в голові». На ці прояви можуть одночасно впливати гормональні коливання та порушення сну, тому їх не слід автоматично пояснювати лише менопаузою.

Менопауза: симптоми у жінок

Такий спектр проявів відповідає основним фізичним, психоемоційним та урогенітальним змінам, які можуть супроводжувати менопаузальний перехід.

Як змінюється організм жінки під час менопаузи?

Менопаузальний перехід супроводжується не лише припиненням менструацій, а й системними змінами, пов’язаними зі зниженням фолікулярної та гормональної активності яєчників. Найбільш виражено естрогенодефіцит впливає на репродуктивну систему, урогенітальні тканини, кісткову тканину та склад тіла; частина змін може також стосуватися шкіри, волосся та метаболічного профілю.

Репродуктивна система та менструації

У перименопаузі знижується активність яєчників, через що овуляторні цикли стають нерегулярними. Змінюється тривалість циклу, частота менструацій та обсяг крововтрати. У міру згасання функції яєчників овуляція припиняється, а після настання менопаузи менструації більше не виникають.

Піхва та сечовидільна система

Зниження рівня естрогену впливає на вульвовагінальні та урогенітальні тканини. Слизова оболонка піхви стає більш тонкою, сухішою та менш еластичною, зменшується вагінальна лубрикація. Це може спричиняти сухість, печіння, подразнення та біль під час статевого акту. Одночасно можуть виникати часті ургентні позиви до сечовипускання та підвищуватися ризик інфекцій сечових шляхів.

Сукупність цих проявів називають генітоуринарним синдромом менопаузи (ГУСМ). Він може розвиватися поступово та зберігатися й у постменопаузі, навіть після зменшення інших менопаузальних симптомів.

Шкіра, волосся та слизові

Естрогени беруть участь у підтриманні структури та функцій шкіри, зокрема впливають на синтез колагену, гідратацію, еластичність і процеси репарації. Тому внаслідок естрогенодефіциту можуть посилюватися сухість шкіри, знижуватись її еластичність та мати місце атрофічні зміни. Можливі також зміни стану волосся та інших епітеліальних тканин. Водночас ці прояви не є специфічними лише для менопаузи: на них одночасно впливають природне старіння, генетичні чинники, захворювання, харчування, догляд та зовнішні фактори.

Вага та склад тіла

Під час менопаузального переходу змінюється композиція тіла: може зменшуватися м’язова маса, тоді як загальна кількість жирової тканини може збільшуватися, зокрема в абдомінальній ділянці. Ці зміни пов’язані як із гормональною перебудовою, так і з віком, зниженням фізичної активності, особливостями харчування та енергетичного балансу.

Кістки та м’язи

Після менопаузи дефіцит естрогенів прискорює ремоделювання кісткової тканини. За даними ВООЗ це призводить до поступового зниження мінеральної щільності кісткової тканини та підвищує ризик остеопорозу й переломів, зокрема хребців, стегнової та променевої кістки.

Вікові та гормональні зміни також можуть супроводжуватися зниженням м’язової маси й сили, змінами складу тіла, а також суглобовими та м’язово-скелетними симптомами. Для збереження функціонального стану опорно-рухової системи рекомендовані регулярні силові та аеробні фізичні навантаження, достатнє споживання кальцію і вітаміну D, а також оцінка індивідуального ризику остеопорозу.

Серцево-судинна система

Після менопаузи змінюється кардіометаболічний профіль. На тлі зниження рівня естрогенів можуть підвищуватися показники холестерину ліпопротеїнів низької щільності (ЛПНЩ), артеріальний тиск і вісцеральне відкладення жирової тканини, а також змінюватися чутливість до інсуліну. У сукупності ці фактори сприяють збільшенню довгострокового ризику атеросклеротичних серцево-судинних захворювань.

Водночас серцево-судинний ризик у постменопаузі визначається не лише гормональними змінами. Важливу роль відіграють вік, артеріальна гіпертензія, дисліпідемія, цукровий діабет, надлишкова маса тіла, куріння, низька фізична активність, харчування та спадкові фактори. Тому після менопаузи особливого значення набуває регулярний контроль артеріального тиску, ліпідного профілю, глюкози в крові та інших показників відповідно до індивідуальних факторів ризику.

Етапи менопаузального переходу

Чи можна завагітніти під час менопаузального переходу?

Так. Під час перименопаузи вагітність можлива, оскільки овуляція може відбуватися навіть за нерегулярного менструального циклу. По мірі зниження функції яєчників частота овуляторних циклів поступово знижується, фертильність зменшується, однак нерегулярні менструації не свідчать про повне припинення овуляції.

Менопауза визначається ретроспективно після 12 послідовних місяців відсутності менструацій, якщо відсутні інші причини їх припинення. Після настання природної менопаузи овуляція припиняється, тому зачаття більше не очікується.

Отже, до підтвердження менопаузи вагітність теоретично можлива, навіть якщо менструації стали нерегулярними або виникають лише періодично. Відповідно, якщо вагітність не планується, контрацепція необхідна протягом усього менопаузального переходу. ВООЗ також наголошує, що перименопауза не виключає можливості вагітності.

Коли потрібно звернутися до лікаря?

Симптоми менопаузи можуть бути фізіологічними, однак не всі зміни циклу або самопочуття слід автоматично пояснювати станом клімакс у жінок. Консультація гінеколога необхідна, якщо:

• симптоми клімаксу виражені та суттєво погіршують якість життя;
• порушення менструального циклу або інші ознаки менопаузи виникають до 40 років — це може відповідати передчасній недостатності яєчників і потребує обстеження;
• менструальні кровотечі стали дуже рясними, тривалими або суттєво змінилися порівняно зі звичним характером циклу;
• виникають міжменструальні кров’янисті виділення;
• з’являються виділення крові після статевого акту;
• виникла вагінальна кровотеча після 12 місяців аменореї, незалежно від її об’єму чи тривалості;
• з’явилися нетипові, нові або виражені симптоми, причину яких не можна однозначно пов’язати з менопаузальним переходом.

Особливої уваги потребує постменопаузальна кровотеча. Навіть одноразові мажучі або незначні кров’янисті виділення після року без менструацій потребують гінекологічної оцінки, оскільки необхідно виключити патологічні зміни ендометрія та інші причини.

Відсутнє таке поняття, як лікування менопаузи. Менопауза є природним фізіологічним етапом, а не захворюванням. Натомість, за потреби, проводять терапію її симптомів і корекцію пов’язаних із нею змін, зокрема за допомогою менопаузальної гормональної терапії, локальної вагінальної естрогенотерапії, негормональних методів і зміни способу життя.

Джерела:

1. World Health Organization. Menopause // WHO. — 2024.
2. National Institute for Health and Care Excellence. Menopause: identification and management (NG23) // NICE. — 2015.
3. American College of Obstetricians and Gynecologists. The Menopause Years // ACOG. — 2018.
4. American College of Obstetricians and Gynecologists. Hormone Therapy for Menopause // ACOG. — 2024.
5. The Menopause Society. The 2023 nonhormone therapy position statement of The North American Menopause Society // Menopause. — 2023.
6. United States Preventive Services Task Force. Clinician Summary: Osteoporosis to Prevent Fractures: Screening // USPSTF. — 2025.
7. British Menopause Society. BMS Tools for Clinicians // British Menopause Society. — 2026.
8. British Menopause Society. What is the menopause? // British Menopause Society. — 2026.