Птоз: що це і як від нього позбутися?

Птоз – це опущення тканин або органів. Він викликаний різними факторами. Як правило, птоз спостерігається з віком, коли тканини і органи людини втрачають свою пружність, організм продукує меншу кількість колагенових і еластинових волокон і гіалуронової кислоти. Також глобальні вікові зміни зачіпають поверхневу і глибоку підшкірно-жирову клітковину, що тягне опущення м’яких тканин обличчя і тіла.

До птозу в організмі схильні внутрішні органи, сідниці, шкіра на колінах, груди, обличчя. На обличчі птоз може проявлятися в такий спосіб:

• опущенням брів;
• носослізними і нососкуловими заломами;
• опущенням щік;
• поглибленням і подовженням носогубних складок;
• опущеними куточками рота;
• появою “брилів” і другого підборіддя;
• утворенням “кілець Венери” на шиї;
• утворенням жирових гриж під очима;
• опущенням верхніх повік.

У даній статті ми будемо говорити про птоз верхніх повік – видиме опущення краю верхньої повіки на 2 мм і більше щодо краю райдужної оболонки. Дефект нерідко є причиною погіршення зору. Також птоз вражає нижні повіки, але ця патологія діагностується не так часто.

Птоз це генетичне або придбане явище?

Птоз повік буває генетично зумовленим і набутим. Природжений найчастіше викликаний недорозвиненням м’яза, який піднімає повіко, або патологією нерва.

Набутий може з’явитися як реакція на ураження окорухового нерва через:

• травми;
• новоутворення;
• вік;
• інсульт, що викликає параліч лицьового нерва;
• алергічну реакцію (набряк Квінке);
• дисфункцію щитовидної залози;
• нейроінфекцію.

Причини появи птозу і з якого віку він розвивається?

Грамотна діагностика причин блефароптозу дає можливість лікарю вибрати адекватну схему усунення.

Серед факторів появи птозу верхньої повіки розрізняють:

• параліч третього черепного нерва;
• дистрофію мускулатури повік;
• захворювання вегетативної нервової системи;
• хірургічні втручання;
• цукровий діабет;
• ендокринні захворювання;
• офтальмологічні хвороби.

Таким чином, не зовсім коректно робити прив’язку цієї патології до віку, оскільки його провокують чинники, властиві для різних вікових груп. Але все ж найбільш часто він зустрічається у осіб старше 40 років.

Симптоми появи птозу верхніх повік

Серед симптомів:

• відмінності розмірів очної щілини;
• одно- або двостороннє опущення верхніх повік;
• погана рухливість повік;
• двоїння в очах;
• втома і роздратування очей.

Види ступенів птозу

За ступенем вираженості розрізняють птоз:

• повний – зіниця закрита повікою повністю;
• частковий:

• легкий – зіниця не закрита;
• помірний – зіниця закрита на 1/3;
• виражений – зіниця прикрита від половини до 2/3.

При легкому птозі повік дискомфорт відсутній. Виражене і повне опущення можуть супроводжуватися:

• затрудненим морганням;
• неповним закриттям очей через пересушення і подразення слизової;
• відчуттям різі;
• вивернутою слизовою;
• частим кон’юнктивітом;
• болями голови, очей.

При запущеній стадії має місце порушення зору, двоїння в очах, ризик косоокості.

Види лікування птозу

Щоб визначити схему лікування птозу, необхідно виявити його першопричину. Для цього офтальмолог повинен провести огляд пацієнта і оцінити основні показники здоров’я повік. Додатково можуть бути призначені:

• УЗД повік і орбіти;
• МРТ головного мозку;
• комп’ютерна томографія;
• біомікроскопія очей;
• рентгенографія.

Після виявлення причин доктор підбирає лікування. Лікування може включати консервативні або хірургічні методи. При будь-якій природі птозу спочатку необхідно усувати причину, тому що птоз – всього лише симптом, здатний зникнути разом з першопричиною.

Коли медикаментозні і фізіотерапевтичні методи не дають поліпшень, проводять хірургічне втручання з метою скорегувати положення верхньої повіки. Оперативне усунення птозу передбачає укорочення м’яза, який піднімає верхню повіку.

Резюмуючи вищесказане, виділимо основні методи терапії блефароптозу.

Основні методи терапії блефароптозу

• Терапевтична гімнастика. Ряд вправ дозволяють поліпшити живлення очних м’язів, роблять їх більш пружними, підвищують якість зору.

Вправа №1: Кругові обертання очей. У положенні сидячи здійснювати повільні обертання очима за і проти годинникової стрілки по 10 разів.

Вправа №2: Опускання повік. У положенні сидячи закинути голову назад і, піднявши погляд до стелі, плавно опускати і піднімати повіки.

Вправа №3: Часте моргання. Підняти очі вгору, злегка відкрити рот, прискорено моргати 30-60 секунд.

Рекомендовано виконувати вищевказані вправи щодня по три рази.

• Масаж і самомасаж повік. Масаж слід проводити з використанням легкого масажного масла в невеликій кількості. Акуратно погладжувати верхні повіки від внутрішнього куточка ока до його зовнішньому краю, далі виконувати легкі постукування пальцями по шкірі вік над очним яблуком.
• Використання народних засобів. Народна медицина пропонує компреси, протирання льодом ділянки верхньої повіки, використання тонізуючих масок.

Для основи компресу або льоду можна використовувати відвар ромашки, шавлії, берези або сік петрушки. Для компресу ватні диски змочити в свіжоприготовленому відварі і накладати на повіки. При використанні крижаних кубиків відвар попередньо заморозити в формах. Їм протирати очі 1 раз на добу.

Тонізуючі маски готують з використанням лікувальних трав і масел (чебрець, розмарин, ромашка) і наносять на повіки на 20-30 хвилин. Залишки змивають теплою водою.

Вилікувати птоз верхніх повік вдома неможливо. Перераховані варіанти домашньої терапії однозначно допомагають послабити симптоми хвороби, але не здатні усунути причину.

• Безопераційний ліфтинг мезонитками. Підтяжка повік біодеградуючими нитками дає помітний результат на початковій і помірній стадіях птозу. Тонкі нитки формують надійний каркас і підтримують ослаблені тканини. Відновлення після процедури займає 1-2 тижні. Результат зберігається до 2 років.

Єдиним довічним способом лікування птозу є операція.

• Хірургічне лікування. Проводиться під локальним провідниковим знеболенням, стаціонар не потрібний. Процедура полягає в тому, що хірург вкорочує розслаблений м’яз, що піднімає повіко, шляхом видалення її частини і сухожилля або через її підшив до м’яза на лобі. Рану вшивають косметичним швом, який ховають в природній складці шкіри. Шов або розсмоктується самостійно або його знімають через 3-5 днів після операції. Хірургічний метод гарантує високий естетичний результат на десятки років.

До якого лікаря слід звернутися для лікування птозу?

Проблемою птозу займається лікар-офтальмолог. На етапі діагностики та з метою підбору максимально ефективного лікування, офтальмолог може направити пацієнта на консультацію до невролога, фізіотерапевта, нейрохірурга, невропатолога. Оперативне лікування птозу проводять лікарі офтальмологи-хірурги або пластичні хірурги.

Переваги звернення в клініку