М’яка фіброма шкіри: що це та як позбутися?

М’яка фіброма — це доброякісна пухлина на шкірному покриві, сформована клітинами фіброзної та сполучної тканини. Вона не загрожує життю, але може викликати естетичний або фізичний дискомфорт, особливо якщо часто травмується. Сучасні методи видалення дозволяють безпечно та швидко позбутися наросту, зберігши здоров’я шкіри.

Фіброма на шкірі: що це?

Це доброякісне новоутворення має м’яку консистенцію, в її основі є тонка ніжка. Розмір може досягати 10 мм. Колір — від світло-бежевого до коричневого.

М’які фіброми з’являються в пахвових зонах, ділянках під грудьми, на спині. Статистика говорить про те, що вони частіше діагностуються у жінок віком 35 років і більше. Можуть розвиватися як поодинокими утвореннями, так і багаточисленними.

М’яка фіброма шкіри: причини появи

М’яка фіброма на шкірі (фото представлено нижче) може з’явитися з таких причин:

• спадковість;
• дисбаланс гормонів;
• дисфункція ендокринної залози;
• запалення шкірного покриву;
• регулярні пошкодження шкіри;
• тривала інсоляція;
• неповноцінне харчування;
• гіпергідроз.

Як відрізнити м’яку фіброму від папіломи

М’яка фіброма шкіри зазвичай м’яка на дотик, має тілесний або трохи коричневий колір, росте на тонкій ніжці або прилягає до шкіри, не запалюється та не передається при контакті.

Папілома часто має шорстку поверхню, може бути тілесного, світло-коричневого або темного кольору, іноді нагадує «кольорову капусту» і утворюється через вірус папіломи людини (ВПЛ), тому є ризик передачі при контакті з носієм.

Якщо у вас з’явилося новоутворення і є підозра на фіброму — рекомендовано звернутися до лікаря-дерматолога, який поставить діагноз і підбере безпечний спосіб видалення.

М’яка фіброма шкіри: діагностика

Діагностика зазвичай проводиться на очній консультації дерматолога та включає кілька етапів:

1. Візуальний огляд, пальпація та збір анамнезу. Лікар оцінює форму, розмір, колір та розташування утворення. Перевіряється м’якість тканини, наявність ніжки чи щільної основи. Також збирає інформацію про травми, спадковість та загальний стан здоров’я пацієнта.
2. Додаткові методи (за потреби). Може бути призначена дерматоскопія, щоб вивчити структуру новоутворення під збільшенням та відрізнити фіброму від папіломи, родимки чи меланоми. Біопсія проводиться в окремих випадках, якщо є сумніви в доброякісності.

Фіброма м’яких тканин: чи варто видаляти?

За своєю природою фіброма не є небезпечною для життя та здоров’я людини, не схильна до малігнізації (онкопроцесу), однак, ряд причин можна розцінювати як передумову для видалення:

• психологічний дискомфорт;
• естетичний дискомфорт;
• ймовірність частих ушкоджень через специфіку локалізації.

Після підтвердження діагнозу лікар-хірург дає рекомендацію щодо видалення та пацієнт приймає остаточне рішення.

Ризики, якщо не видаляти фіброму

Хоча мягка фіброма кожи сама по собі доброякісна та не є небезпечною для життя, її ігнорування може призвести до низки незручностей та потенційних проблем:

• Фіброма може натиратися білизною та одягом, травмуватися аксесуарами, пошкоджуватися під час руху, викликаючи біль чи подразнення.
• При частому терті або випадковому пошкодженні можливе запалення, кровотеча або приєднання інфекції.
• Утворення на видимих ​​ділянках шкіри можуть негативно впливати на впевненість у собі.
• Згодом фіброми можуть збільшуватися у розмірі або з’являтися нові нарости.

Чим небезпечне видалення м’якої фіброми самостійно?

Будь-який вид новоутворень слід видаляти у спеціалізованому дерматологічному чи хірургічному кабінеті з використанням діагностичного обладнання та обладнання для резекції. Небезпекою видалення м’якої дерматофіброми вдома може стати те, що її легко прийняти за інше новоутворення шкіри. Зовні вона має схожість із передраковою фіброепітеліальною пухлиною, меланоцитарним невусом, нейрофібоматозом, бородавкою. Також завжди є ризик інфікування ранки при некоректному видаленні.

Методи видалення м’якої фіброми

Медицина пропонує кілька методів лікування (видалення) м’якої дерматофіброми. Поговоримо про кожний з них окремо.

Лазерне видалення

Процедура полягає у видаленні пухлини за допомогою хірургічного лазера через мікророзріз на шкірі. Лазерний промінь «випарює» тканини пухлини, паралельно при цьому коагулюючи судини навколо основи для мінімізації кровотечі. При середньому та великому розмірі утворення місце розрізу зшивається шовною ниткою.

Операція передбачає використання місцевого анестезуючого засобу та проводиться в амбулаторних умовах. Оскільки промінь лазера здатний проникнути до кореня пухлини, дана маніпуляція мінімізує ризик рецидиву.

Радіохвильове видалення

Метод передбачає безконтактний розріз м’яких тканин, випаровування клітин фіброми та коагуляцію судин за допомогою високочастотного радіохвильового апарату. Радіохвильовий метод виключає кровотечу та ймовірність зараження ранової поверхні. Процедура застосовується для деструкції м’яких фібром будь-якого діаметра.

Хірургічне видалення

Висічення фіброми хірургічним методом (з використанням скальпеля) доцільно проводити для великих фібром і якщо інші способи протипоказані для пацієнта. Хірургічна резекція передбачає локальну ін’єкційну анестезію, далі розріз шкіри скальпелем, видалення пухлини з подальшим накладенням шовного матеріалу.

Якщо мягкая фіброма розташована під шкірою, хірургічне видалення — найбільш ефективний і часто єдиний можливий спосіб лікування новоутворення, розташованого в глибоких шарах. Через невеликий розріз хірург повністю витягує фіброму з капсулою, далі накладає шов, і, при необхідності, — віддає видалений фрагмент на гістологічне дослідження для підтвердження доброякісності.

Електрокоагуляція

Електричний струм електрокоагулятора термічно вражає тканини навколо фіброми, після чого відбувається відторгнення утворення. Метод можна використовувати під час роботи з дрібними фібромами.

Догляд після видалення фіброми

Після видалення м’якої фіброми важливо дотримуватися рекомендацій хірурга, щоб прискорити загоєння та знизити ризик ускладнень.

У перші дні:

• дотримуватися гігієни, не мочити шов;
• обробляти шкіру антисептичними засобами;
• уникати механічного впливу та травмування.

До повного загоєння:

• не відвідувати сауну, басейн, солярій та не засмагати на відкритому сонці;
• тимчасово не навантажувати себе фізично та не займатись спортом;
• носити широкий одяг з натуральних тканин, щоб запобігти тертю та подразненню шкіри в зоні втручання.

Також важливо своєчасно приходити на контрольні огляди до хірурга, а при появі почервоніння, болю, набряку чи виділень — відразу звернутися до лікаря.

Який спосіб краще обрати?

Сучасні клініки проводять видалення м’яких фібром із використанням хірургічного лазерного обладнання. Лазерний метод має низку переваг:

• Висока ефективність. Видалення утворення проводиться за один візит пацієнта.
• Контрольована глибина «випалювання». Доктор-хірург обирає параметри роботи лазера та повністю контролює глибину та силу впливу променя на тканині.
• Безпека. Лазер не зачіпає здорові ділянки тканин. При маніпуляції судини коагулюються променем, це перешкоджає розвитку кровотечі та знезаражує поверхню. Сама процедура є безконтактною, немає ризику інфікування пацієнта.
• Безболісність. Лазерне видалення фіброми проводять в амбулаторних умовах із застосуванням місцевої анестезії.
• Швидке відновлення. Через мінімальну травматичність процесу реабілітація проходить у найкоротший термін.

У клініці Gold Laser працюють хірурги вищої категорії, які проведуть діагностику м’якої фіброми та видалять її максимально дбайливо та безпечно.

Джерела:

1. Medical News Today.
2. «Young!: Look Half Your Age Or Less!», Alexander Jumbo.
3. Stery W., Paus R., Burgdorf W. «Dermatology».