Келоїдні рубці: що це і як позбутися?

Що таке келоїдний рубець

Келоїдні рубці – це локальне утворення волокнистої та сполучної тканини, яке формується як наслідок травм чи інших ушкоджень шкіри. Такий шкірний дефект не лише виглядає неестетично, але може мати деякі неприємні симптоми.

Дослідження келоїду під мікроскопом дає таку картину: рубець складається з незрілої сполучної тканини та атипово великих фібробластів, капілярів при цьому мало, проте кровоносні судини можуть продовжувати живити клітини келоїду, що викликає його збільшення. Зовні має вигляд незрілої сполучної тканини, що виходить за периметр початкової рани.

Поверхня молодого келоїдного шраму, в основному, гладенька, глянцева, але буває дольчастою і бугристою. Він завжди височіє над шкірою, як правило, на 0,5 см і більше. За кольором може змінюватись від червоного до синюшного, на це впливає чисельність кровоносних судин, які забезпечують кровопостачання рубця. На дотик келоїд щільний, його розміри завжди більші за площу травматизації, а форма не завжди повторює форму пошкодження. Це відрізняє його від гіпертрофічного рубця.

Цікаво те, що у людей похилого віку ризик появи келоїду досить невисокий, оскільки в їх клітинах знижена регенераційна здатність. Загалом келоїдний рубець формується 1-3 місяці після пошкодження шкірного покриву і може продовжувати зростати 1-2 роки, далі змін не спостерігається.

Такий дефект не проходить самостійно і часто викликає фізичний, а іноді і психологічний, дискомфорт.

Причини появи келоїдних рубців

Причини, через які на шкірі можуть утворюватися келоїди, все ще є темою наукових досліджень. Провокуючі фактори ми умовно поділили на дві групи.

Внутрішні фактори:

• генетична схильність (наприклад, атипова активність фібробластів);
• порушення процесу регенерації (відновлення) ран;
• порушення імунної системи (аутоімунні порушення або знижений імунітет);
• пігментована шкіра;
• сильний натяг епідермісу в зоні ушкодження;
• захворювання щитовидної залози;
• гормональний дисбаланс;
• ранова інфекція із приєднанням гнійного запалення;
• отримання травми рубця, що формується;
• надлишок білка в раціоні тощо.

Зовнішні фактори:

• порізи, садна та подряпини;
• акне на тілі;
• рвані рани;
• видалення родимок;
• опіки;
• вітряна віспа та герпес;
• пірсинг;
• татуювання;
• операції;
• щеплення БЦЖ.

Чим небезпечний келоїдний рубець

На місці формування рубця людина відчуває свербіж, печіння, іноді біль, оніміння та локальну надмірну чутливість (у тому числі за периметром рани). Колір його багряний або синюшний. Коли завершується активна стадія келоїдного рубцювання, настає неактивна, під час якої наріст стає щільнішим за текстурою, грубіє і змінює колір на більш світлий.

Келоїдна шкіра, що сформувалася, не становить небезпеки для здоров’я, але часто викликає естетичний дискомфорт, переважно, коли йдеться про зону обличчя або відкриті ділянки тіла.

Також келоїд може обмежувати рухливість тканини, наприклад, якщо він з’явився на лікті, коліні або на інших рухомих ділянках, де особливо чітко відчувається натяг тканин.

Проблема такої аномалії сполучної тканини в тому, що самостійно келоїди не зникають, вони не зменшуються в розмірах і не стають менш помітними. При повторному пошкодженні тканини келоїдного рубця є ризик його розростання.

Способи видалення келоїдних рубців

У клініці Goldlaser (Київ) фахівці володіють косметологічними та хірургічними способами видалення келоїдного рубця. Про них поговоримо докладніше.

• Мікрострумова терапія. За рахунок впливу на рубцеву тканину слабкими струмами покращується кровопостачання та обмінні процеси в рубці.
• Мезотерапія. Мезококтейлі збагачені вітамінами та амінокислотами, що впливають на розсмоктування рубця та прискорюють його загоєння.
• Плазмоліфтинг. Біостимуляція клітин шкіри за рахунок введення збагаченої тромбоцитами та лейкоцитами плазми, отриманої із власної крові пацієнта, стимулює регенеративні процеси у клітинах рани.
• Хімічний пілінг. Нанесення на область рубця органічних кислот у складі поверхневих, поверхнево-серединних та серединних пілінгів сприяє реструктуризації дерми.
• Лазерне шліфування. Лазер точково “випарює” поверхню дефектної тканини та запускає регенеративні процеси в епідермісі та дермі. Рубцова тканина замінюється молодою здоровою шкірою.
• Хірургічне висічення. Операбельне втручання застосовується тоді, коли йдеться про грубі і великі рубці. Висічення виконують за допомогою скальпеля або хірургічного лазера. Келоїдний рубець після операції може рецидивувати.

Безумовно, перед будь-якою з вищезгаданих процедур корекції рубців необхідна очна консультація фахівця. Лікар оцінить стан рубцевої тканини та спрогнозує результати лікування, обравши оптимальний спосіб корекції.

Як прибрати келоїдні рубці в домашніх умовах

Видалити келоїдний рубець вдома неможливо. Самостійне лікування без кваліфікованої допомоги може тільки нашкодити шкірі. Якщо на шкірі з’явився рубець, важливо негайно звернутися до дерматолога за консультацією. Лікар обстежить рубцеву тканину та підбере необхідне лікування.

Лікування келоїдних рубців – непроста проблема, яка потребує комплексного підходу. Саме тому важливо довірити її рішення грамотному лікарю-дерматологу.

Джерела:

1. Stery W., Paus R., Burgdorf W. “Dermatology”.